НЕЗАВИСИМЫЙ ПОРТАЛ СМЕТЧИКОВ УКРАИНЫ

НЕЗАВИСИМЫЙ ПОРТАЛ СМЕТЧИКОВ УКРАИНЫ
Главная » Статьи » Нормативная база » Налоги и отчисления

Податковий кодекс 2011. Розділ 1
Податковий кодекс України

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу

1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, пов’язані із встановленням, зміною та скасуванням податків і зборів в Україні, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів і повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю та інших адміністративних функцій, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

1.2. Відносини, що виникають у зв’язку з оподаткуванням операцій з переміщення товарів через митний кордон України, регулюються цим Кодексом та законодавством України з питань митної справи.

1.3. У цьому Кодексі на позначення всіх видів податків та зборів (обов`язкових платежів) використовуються терміни "податок" "податки", якщо інше не передбачено законом.

Стаття 2. Податкове законодавство

2.1. Податкове законодавство України базується на Конституції України та складається з цього Кодексу, Митного Кодексу України (у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням операцій з переміщення товарів через митний кордон України), законів України, що регулюють відносини, передбачені статтею 1 цього розділу (податкові закони); міжнародних договорів, якими регулюються питання оподаткування, укладенимих Україною угодами про розподіл продукції; нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та органів державної податкової служби України, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та інших податкових законів; рішень органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, прийнятих відповідно до цього Кодексу та інших податкових законів.

2.2. Акти податкового законодавства застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України та цього Кодексу.

2.3. Якщо міжнародним договором України, а також укладеними Україною угодами про розподіл продукції встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені податковим законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору або відповідної угоди про розподіл продукції.

Стаття 3. Основні засади податкового законодавства

3.1.1. Визнання загальності й рівності в оподаткуванні - незалежно від форми власності, організаційно - правової форми і виду економічної діяльності платника податків, він зобов’язаний сплачувати встановлені законом податки, платником яких він визнається.

3.1.2. Недопущення встановлення будь-яких проявів податкової дискримiнацiї до суб'єктiв господарювання (юридичних i фiзичних осiб, включаючи нерезидентiв) при визначеніi обов'язкiв щодо сплати податкiв.

3.1.3. Забезпечення адміністративної простоти, економічності, доцільності і стабільності податкового законодавства.

3.1.4) гармонійне поєднання інтересів держави та платників податків.

Подолання конфлікту інтересів, спричиненого неоднозначним (множинним) трактуванням прав і обов'язків платників податків або податкових адміністраторів на засадах пріоритету інтересів людини (громадянина);

3.1.5) соціальна справедливість – встановлення податків відповідно до фактичної платоспроможності та з урахуванням отримуваних платниками податків вигод від користування державними послугами;

3.1.6) економічна ефективність – податки не повинні перешкоджати ефективному розподілу економічних ресурсів, викривлювати економічні рішення платників;

3.1.7) стабільність – зміни до ставок податків та механізмів їх адміністрування не можуть вноситися пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року, у якому мають почати діяти нові правила та ставки;

3.1.8) рівномірність та зручність сплати - встановлення строків сплати податків виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування видатків та зручності їх сплати платниками;

3.1.9) єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів із визначенням у законі усіх обов'язкових елементів податку.

3.2. Податки, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають.

3.3. Податки і їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

3.4. Податкові періоди та строки сплати податків встановлюються виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів усіх рівнів з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків.

3.5. Встановлення і скасування податків і зборів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами в межах їх повноважень

Стаття 4. Співвідношення податкового законодавства з іншим законодавством

4.1. Поняття, правила та положення, встановлені цим Кодексом та іншими податковими законами, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього розділу.

4.2. У разі коли норми інших законів чи інших законодавчих актів суперечать нормам цього Кодексу та/або податкових законів, пріоритет мають норми цього Кодексу та/або податкових законів.

4.3. У разі коли цей Кодекс або податкові закони прямо не забороняють застосування при регулюванні відносин, передбачених статтею 1 цього розділу, норм іншого законодавства, такі норми застосовуються з дотриманням принципів субсидіарності та пропорційності.

Стаття 5. Дія актів податкового законодавства у часі

5.1. Акти податкового законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання чинності такими актами.

5.2. Акт податкового законодавства не має зворотної дії у часі, сили, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність платника.

5.3. Якщо податкові правовідносини виникли раніше і регулювалися актом податкового законодавства, який втратив чинність, новий акт податкового законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Стаття 6. Невідповідність актів податкового законодавства цьому Кодексу

6.1. Акт податкового законодавства вважається таким, що не відповідає цьому Кодексу, якщо він:

6.1.1) виданий органом, який не має права згідно з цим Кодексом видавати акти податкового законодавства, або виданий з порушенням встановленого порядку видання таких актів;

6.1.2) відміняє чи обмежує права платників податків, податкових агентів, їх представників, або повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб, визначених цим Кодексом;

6.1.3) встановлює обов’язки, які не передбачені цим Кодексом, чи змінює визначений цим Кодексом зміст обов’язків учасників відносин, що регулюються цим Кодексом, інших осіб, обов’язки яких визначені цим Кодексом;

6.1.4) забороняє передбачені цим Кодексом дії платників податків, податкових агентів, їх представників, контролюючих органів або їх посадових осіб;

6.1.5) дозволяє чи допускає дії, заборонені цим Кодексом;

6.1.6) змінює встановлені цим Кодексом засади, умови, послідовність чи порядок дії учасників відносин, які регулюються податковим законодавством, інших осіб, обов’язки яких визначені цим Кодексом;

6.1.7) змінює зміст понять і термінів, визначених у цьому Кодексі, чи застосовує такі поняття та терміни в іншому значенні, ніж це передбачено в цьому Кодексі;

6.1.8) іншим чином суперечить положенням цього Кодексу.

6.2. Акт податкового законодавства вважається таким, що не відповідає цьому Кодексу, за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 6.1. цієї статті.

Стаття 7. Поняття податку і збору

7.1. Податком є встановлений цим Кодексом обов'язковий, безумовний, індивідуально безвідплатний платіж, що сплачується юридичними і фізичними особами у формі відчуження грошових коштів або інших матеріальних активів (при справлянні податків під час виконання угод про розподіл продукції), що належать їм на правах власності, оперативного управління чи господарського відання, з метою фінансового забезпечення діяльності держави та територіальних громад.

7.2. Збором є встановлений цим Кодексом обов'язковий платіж, що сплачується юридичними та фізичними особами, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій, у тому числі надання певних прав або видачу дозволів (ліцензій).

7.3. обов`язковий платіж - зобов`язання платника податку сплатити у порядку і на умовах, що визначаються цим Кодексом внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду.

7.4. Не визнаються податком або збором платежі, що не визначені як такі цим Кодексом.

7.5. Сукупність взаємопов'язаних податків і зборів, що сплачуються у встановленому цим Кодексом та іншими актами податкового законодавства порядку, становить податкову систему України.

Стаття 8. Загальні засади встановлення податків

8.1. При встановленні податку обов'язковим є визначення таких елементів податку:

платники податку;

об'єкт оподаткування;

база та одиниця оподаткування;

ставка податку;

порядок обчислення податку;

строк та порядок сплати податку;

момент виникнення податкових зобов`язань

8.2. При встановленні податку можуть передбачатися підстави для надання та порядок застосування податкових пільг.

8.3. При встановленні збору обов'язково визначаються його платники, ставка збору та інші елементи, необхідні для визначення конкретного збору.

8.4. Встановлення нових загальнодержавних та місцевих податків, внесення змін до переліку чинних податків та їх скасування може здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Кодексу.

8.5. Елементи податку і збору, визначені в пунктах 8.1 і 8.3, визначаються виключно цим Кодексом або податковими законами, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Стаття 9. Види податків і зборів

9.1. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.

9.2. Загальнодержавними визнаються податки і збори, що встановлені цим Кодексом і є обов’язковими до сплати на всій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

9.3. Місцевими визнаються податки і збори, що встановлені відповідно до цього Кодексу рішеннями сільських, селищних і міських рад прийняті в межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

9.4. Загальнодержавні та місцеві податки скасовуються цим Кодексом.

9.5. Цим Кодексом встановлюються спеціальні податкові режими, згідно з якими запроваджуються інші податки, не передбачені статтею 10 цього розділу, визначається порядок встановлення таких податків, введення в дію і застосування спеціальних податкових режимів.

Спеціальні податкові режими можуть передбачати звільнення від сплати окремих податків і зборів, визначених статтями 10 та 11 цього розділу.

Стаття 10. Загальнодержавні податки і збори

10.1. До загальнодержавних належать такі податки і збори:

10.1.1) податок на прибуток підприємств;

10.1.2) податок на доходи фізичних осіб;

10.1.3) податок на додану вартість;

10.1.4) акцизний податок;

10.1.5) податок на транспортні засоби;

10.1.6) екологічний податок;

10.1.7) рентна плата (збір) за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзит трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

10.1.8) плата (збір) за користування надрами;

10.1.9) збір за користування радіочастотним ресурсом України;

10.1.10) збір за проведення гастрольних заходів;

10.1.11) збір за спеціальне водокористування;

10.1.12) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

10.1.13) збори за спеціальне використання об'єктів тваринного світу та спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів

10.1.14) мито;

10.1.15) збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

10.2. Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів визначається бюджетним законодавством.

10.3. Відносини, пов’язані із встановленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Стаття 11. Місцеві податки і збори

11.1. До місцевих належать такі податки і збори:

11.1.1) податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки;

11.1.2) податок на (з) рекламу;

11.1.3) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);

11.1.4) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

11.2. До місцевих зборів належать:

11.2.1) збір за місця для паркування транспортних засобів;

11.2.1) ринковий збір;

11.2.3) туристичний збір;

11.2.4) ярмарковий збір.

11.3. Сільські, селищні та міські ради обов’язково встановлюють податок на (з) рекламу; податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки, плату за землю (земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), плату за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності,

11.4. Сільські, селищні та міські ради самостійно випрішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо запровадження збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та ярмаркового збору.

11.5. Встановлення місцевих податків і зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

11.6. Порядок зарахування місцевих податків і зборів до відповідних місцевих бюджетів встановлюється бюджетним законодавством.

Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад щодо податків і зборів

12.1. Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки і збори та визначає:

12.1.1) перелік загальнодержавних податків;

12.1.2) перелік місцевих податків і зборів, встановлення яких належить до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад;

12.1.3) положення, що зазначені в пунктах 8.1-8.3 статті 8 цього розділу щодо загальнодержавних податків;

12.1.4) положення, що зазначені в пунктах 8.1-8.3 цього розділу щодо місцевих податків.

12.2. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо податків і зборів:

12.2.1) встановлення на території Автономної Республіки Крим загальнодержавних податків і зборів, зазначених у підпунктах 10.1.5 і 10.1.10 пункту 10.1 статті 10 цього розділу, в межах їх граничних ставок, визначених цим Кодексом або податковими законами;

12.2.2) зміна розміру ставок податків і зборів, передбачених в підпункті 12.2.1 пункту 12.2 цієї статті, в межах їх граничних ставок, визначених цим Кодексом або податковими законами, в порядку, встановленому цим Кодексом;

12.2.3) визначення розміру додаткових пільг щодо податків і зборів у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим.

12.3 Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо місцевих податків i зборів:

12.3.1) сільські, селищні та міські ради приймають рішення про встановлення місцевих податків і зборів з одночасним затвердженням положення про порядок справляння кожного виду місцевого податку чи місцевого збору;

12.3.2) підготовка та прийняття рішення про встановлення місцевих податків і зборів здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

12.3.3) місцеві податки і збори встановлюються за наявності об’єктів оподаткування або умов, пов'язаних із встановленням таких податків і зборів, у межах граничних розмірів ставок та з урахуванням особливостей їх визначення згідно з цим Кодексом;

12.3.4) рішення про встановлення місцевих податків і зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників, приймається до початку наступного бюджетного періоду та набирає чинності з його початку. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних рішень, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим;

12.3.5) офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків і зборів є актом податкового законодавства з питань оподаткування місцевими податками і зборами;

12.3.6) у положенні про порядок справляння кожного виду місцевого податку чи місцевого збору відповідно до норм цього розділу визначаються:

а) платники та/або податкові агенти місцевого податку чи збору;

б) об’єкт і база оподаткування місцевого податку чи збору;

в) ставки (коефіцієнти ставок) місцевого податку чи збору;

ґ) порядок справляння місцевого податку чи збору;

г) строки подання податкової звітності з місцевого податку чи збору;

д) пільги щодо оподаткування місцевим податком чи збором;

е) інші елементи, необхідні для визначення місцевого збору;

ж) інші питання, пов’язані з оподаткуванням місцевим податком чи збором, визначені у цьому Кодексі.

з) строк сплати податку, збору (обов`язкового платежу)

Положення, передбачені цим підпунктом, визначаються у разі, коли відповідні положення не передбачені цим Кодексом або податковими законами;

12.3.7) у положенні також зазначаються відповідні статті цього Кодексу, згідно з якими платники місцевих податків і зборів та визначені в рішенні податкові агенти несуть відповідальність за порушення податкового законодавства;

12.3.8) копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи місцевих зборів та положення про порядок їх справляння надсилається у десятиденний строк до органу державної податкової служби, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків і зборів;

12.3.9) центральний орган державної податкової служби затверджує форми податкових розрахунків з місцевих податків і зборів у порядку, встановленому цим Кодексом. У разі потреби затверджуються методичні рекомендації щодо заповнення форм податкових розрахунків;

12.3.10) у разі коли сільська, селищна або міська рада не затверджує рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язкові згідно з нормами цього Кодексу, такі податки i збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків і зборів та з урахуванням коефіцієнтів, визначених цим Кодексом;

12.3.11) сільська, селищна та міська рада, яка прийняла рішення про встановлення місцевого податку чи збору, має право:

а) скасовувати або зупиняти справляння відповідного місцевого податку чи збору, крім місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для встановлення згідно з нормами цього Кодексу;

б) установлювати стосовно окремих об’єктів оподаткування пільгові ставки місцевих податків і зборів, які не є обов’язковими для встановлення згідно з нормами цього Кодексу;

Пільги із сплати місцевих податків і зборів визначаються лише у межах сум, що надходять до відповідних місцевих бюджетів;

12.3.12) не дозволяється встановлювати пільгові ставки місцевих податків і зборів для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або звільняти їх від сплати таких податків і зборів.

Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування

13.1. Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його податкової бази (об’єкта оподаткування) у повному обсязі.

13.2. Під час визначення податкової бази (об’єкта оподаткування) витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.

13.3. Доходи, отримані за межами України фізичними особами –резидентами, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні.

13.4. Суми податків, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом (за наявності міжнародного договору.

13.5. Для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму сплаченого податку, а також про базу його нарахування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Стаття 14. Визначення термінів

14.1. У цьому Кодексі терміни вживаються в такому значенні:

14.1.1) активи – у визначенні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

14.1.2) аукціон (публічні торги) – конкурентний спосіб продажу з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у зазначений час, в установленому місці;

14.1.3) балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів – сума залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням індексації і сумою накопиченої амортизації;

14.1.4) бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій не грошовій формі, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається надходження коштів до продавця з метою компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг);

14.1.5) безнадійна заборгованість – заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або знятих з реєстрації в якості суб'єктів господарювання у разі їх ліквідації;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, отриманих від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та у будь-який інший спосіб, передбачений умовами договору застави, майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного погашення заборгованості;

д) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

е) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;

14.1.6) безоплатно надані товари, роботи, послуги – це:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), які виконуються (надаються) платниками податків без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

14.1.7) бюджетна дотація – безповоротна фінансова допомога з боку держави, яка надається суб'єкту господарювання з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та (або) для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг;

14.1.8) бюджетна установа – використовується у значенні передбаченому Бюджетним кодексом України.

14.1.9) офіційний валютний курс (валютний курс) – застосовується у значенні, згідно із Законом України "Про Національний банк України";

14.1.10) витрати – економічно обґрунтовані та документально підтверджені витрати платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються, надаються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності;

14.1.11) відповідальне зберігання – господарська операція платника податків, що передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи, з подальшим поверненням цих матеріальних цінностей платникові податків без зміни якісних або кількісних характеристик;

14.1.12) відокремлені підрозділи – використовується у значенні передбаченому Господарським кодексом України

14.1.13) господарська діяльність – діяльність особи, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, яка проводиться нею самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

14.1.14) гральний бізнес – діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, лотерей та інших ігор, у тому числі із застосуванням теле-радіо ефіру, з видачею грошових виграшів (призів) у готівковій або майновій формі, а також неазартних ігор без видачі грошових виграшів (призів) що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку;

14.1.15) гудвіл – нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується під час визнання витрат платника податку;

14.1.16) давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передається іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з наступним поверненням цієї продукції або її частини їх власникові або за його дорученням – іншій особі.

14.1.17) операція з давальницькою сировиною – операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з перероблення цієї сировини з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менше як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

14.1.18) дебітор – особа, яка внаслідок минулих подій заборгувала іншій особі певні суми коштів, їх еквівалент або інші активи;

14.1.19) дериватив – стандартний документ, що засвідчує право та(або) зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством;

14.1.20) дивіденди – платіж, який здійснюється юридичнаою особою – емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним унітарнеим, комерційнеим, казеннеим чи комунальнеим підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому позитивне або від’ємне значення об’єкта оподаткування, розраховане згідно з розділом ІІІ цього Кодексу, не впливає на порядок нарахування дивідендів;



Источник: http://news.liga.net/news/N1016917.html
Категория: Налоги и отчисления | Добавил: velos (27.12.2010)
Просмотров: 1892 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]