НЕЗАВИСИМЫЙ ПОРТАЛ СМЕТЧИКОВ УКРАИНЫ

НЕЗАВИСИМЫЙ ПОРТАЛ СМЕТЧИКОВ УКРАИНЫ
Главная » Статьи » Строительство и ремонт » Капитальный ремонт

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво
1. Загальні положення

1.1. Ці Методичні рекомендації розроблено з метою реалізації основних завдань державної контрольно-ревізійної служби при здійсненні державного фінансового контролю за використанням коштів, спрямованих на фінансування будівництва, що проводиться із залученням бюджетних коштів (коштів бюджетів усіх рівнів та державних фондів) або коштів підприємств, установ і організацій державної (комунальної) власності, та на підставі договорів підряду (контрактів, інвестиційних договорів) – за рахунок інших джерел фінансування.
1.2. У цих Методичних рекомендаціях під будівництвом розуміється: нове будівництво, розширення, реконструкція та технічне переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонт житла, об’єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрація пам’яток архітектури та містобудування.

2. Основна мета та напрями проведення контролю

2. Метою контролю за використанням коштів, спрямованих на фінансування будівництва, є встановлення:
- обґрунтованості визначення потреби в фінансових ресурсах на будівництво;
- дотримання норм законодавства при використанні коштів, спрямованих на будівельні роботи;
- достовірності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності фінансово-господарських операцій, пов'язаних з виконанням будівельних робіт.
2. 2. Основними напрямами контролю є:
- обґрунтованість (наявність законних підстав) виділення коштів на проведення будівництва;
- дотримання вимог чинного законодавства при проведенні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;
- дотримання вимог чинного законодавства при укладанні контрактів (договорів);
- забезпечення та наявність проектно-кошторисної та іншої технічної документації;
- стан розрахунків між замовником і підрядником та правильність відображення фінансово-господарських операцій, пов’язаних з будівництвом у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;
- правильність визначення вартості будівництва (вартість будівельно-монтажних робіт; правильність визначення розміру коштів на утримання служби замовника, організацію будівництва, авторський нагляд, виконання проектно-вишукувальних робіт; витрати, пов’язані з пусконалагоджувальними роботами та комплектацією устаткуванням і матеріалами, тощо).

3. Обґрунтованість (наявність законних підстав)
виділення коштів на проведення будівництва

З метою встановлення обґрунтованості виділення коштів на будівельні роботи досліджуються питання:
3.1. Дотримання порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, дотримання встановлених центральним чи місцевим органом виконавчої влади порядку добору інвестиційних проектів (Закон України № 1560-ХII [28], Порядку № 483 [16] чи Порядку № 1269 [19], Переліку № 1269 [20], Порядку № 2145 [22]).
3.2. Наявність рішень щодо державних (комунальних) інвестицій, їх відповідність прогнозам економічного і соціального розвитку держави (планам розвитку територій), цільовим програмам, а також наявність техніко-економічних обґрунтувань, що визначають доцільність цих інвестицій.
Загальні обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Порядок надання субвенції з державного бюджету та Переліки об’єктів, які фінансуються за кошти субвенції, визначаються відповідними постановами Уряду.
При проведенні контрольних заходів перевіряється законність включення об’єктів до Переліку. Зокрема, перевіряється наявність фактів:
- надання субвенції на безповоротній основі підприємствам, установам та організаціям недержавної або некомунальної форми власності;
- фінансування об’єктів, які не відповідають умовам, передбаченим у Порядку надання субвенції;
- наявність документального підтвердження необхідності проведення будівельних робіт з кожного об’єкта, відповідних висновків та погоджень.
Розподіл коштів субвенції на місцевому рівні визначається відповідними рішеннями органів влади та місцевого самоврядування з унесенням змін (коригуванням) до місцевих бюджетів за доходами і видатками відповідно до сум отриманих коштів субвенції.
3.3. Відповідність рівня, на якому затверджено інвестиційні програми і проекти будівництва, вимогам чинного законодавства.
3.4. Дотримання вимог щодо проведення обов’язкової комплексної державної експертизи. Дослідити, чи не перевищує затверджений позитивний висновок програм і проектів чинний протягом строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання.
3.5. Дотримання в бюджетних установах вимог Порядку № 228 [17] щодо порядку обґрунтованості поданих розрахунків на виділення асигнувань.
3.6. Обґрунтованість визначення суми витрат на капітальні вкладення у фінансових планах державних і комунальних підприємств.

4. Перевірка дотримання вимог законодавства при проведенні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

4.1. При проведенні контрольних заходів у замовника звернути увагу на дотримання ним тих нормативних актів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, які діяли на момент проведення процедури торгів.
Довідково: закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти регулювалася:
- до 28.03.2008 - Законом України ”Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6];
- з 28.03.2008 по 16.10.2008 – Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 № 274 [7];
- з 17.10.2008 по 18.11.2008 – Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921[11];
- з 18.11.2008 – Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017).
4.2. При перевірці законності проведення тендерних процедур особливу увагу приділити виконанню вимог статей: 2 “Сфера застосування Положення”; 8 “Публікація оголошень про здійснення закупівлі”; 21 “Тендерна документація”; 23 “Забезпечення тендерної пропозиції”; 29 “Інформування учасників про проведення торгів”; 34 „Основні умови до договору закупівлі”.
4.3. Перевірити питання, чи не допущено замовником будівництва поділу предмета закупівлі на окремі частини з метою уникнення тендерних процедур.
4.4. Взяти до уваги, що ціна тендерної пропозиції розраховується підрядником згідно з положенням підрозділу 3.2 “Ціна тендерної пропозиції” ДБН Д.1.1-1-2000 [40] з урахуванням методики та вимог розрахунку, обумовлених замовником у тендерній документації.
4.5. Враховувати, що підрядники, які надали тендерні пропозиції, мають мати ліцензії на виконання будівельних робіт відповідно до Закону України № 1775–ІІІ [8] та Ліцензійних умов [37].

5. Перевірка дотримання вимог чинного законодавства при укладанні контрактів (договорів)

5.1. Взяти до відома, що основним юридичним документом, що визначає права і обов’язки сторін (замовник – генпідрядник, генпідрядник – субпідрядник), який регулює взаємовідносини між ними та забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва, є підрядний контракт (договір). Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України [2] договір є обов’язковим для виконання сторонами.
5.2. Враховувати, що порядок укладання та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств (будівництво), а також окремих комплексів чи видів робіт, пов’язаних з будівництвом, відповідно до Цивільного [2] (Глава 61 “Підряд”, статті 837 – 891) та Господарського кодексів України [3] (Глава 33 “Капітальне будівництво” статті 317 – 324), визначено загальними умовами № 668 [14].
Загальні умови є обов’язковими для врахування під час укладання договорів підряду в будівництві незалежно від джерел фінансування, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядника).
5.3. Керуватися тим, що договір (контракт) підряду укладається в письмовій формі. В договорі передбачаються істотні та інші важливі умови для регулювання взаємовідносин сторін відповідно до пункту 5 Загальних умов № 668 [14].
У договорі зазначається вид договірної ціни: тверда або динамічна чи періодична.
Динамічна договірна ціна (приблизний кошторис) установлюється відкритою і може уточнюватися протягом усього строку виконання будівельних робіт.
За динамічної договірної ціни вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів (пункт 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 [40]).
Тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються, за винятком випадків, якщо:
а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників;
б) у процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах встановлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;
в) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору (контракту).
Слід враховувати, що згідно з пунктом 2 статті 844 Цивільного кодексу України [2] договірна ціна є твердою, якщо інше не встановлено договором.
Особливість періодичної ціни полягає в тому, що на обсяги робіт, які плануються на визначений період, як правило, це річний план, установлюється тверда договірна ціна (фіксована частина ціни). Формування та застосування фіксованої частини періодичної договірної ціни провадиться за правилами як для твердої договірної ціни.
Після закінчення періоду, у якому діяла тверда ціна в складі періодичної договірної ціни, вартість залишків робіт може уточнюватися з подальшим установленням твердої ціни на весь залишок або його частину.
5.4. Пам'ятати, що невід’ємною частиною контракту (договору) є розрахунок договірної ціни. При погодженні договірної ціни замовником перевіряється вартість матеріально-технічних ресурсів, яка не має перевищувати середньорегіональну (за матеріалами – за цінами виробників, що склалися в регіоні). Коли ціни на придбання матеріальних ресурсів відрізняються від середньорегіональних, у підрядної організації має бути обґрунтоване письмове погодження замовника щодо поставки на будівництво ресурсів за вищими цінами.
Договірна ціна має відповідати вартості тендерної пропозиції, що акцептована замовником.
5.5. При перевірці виконання гарантійних умов (у тому числі щодо недоліків і дефектів, установлених за результатами огляду та контрольних обмірів), у разі наявності таких умов у договорі підряду або законодавстві, виявлені недоліки у межах гарантійного строку виконавець має усунути за власні кошти.

6. Перевірка наявності оформлених у встановленому проектно-кошторисної та іншої технічної документації

6.1. У замовника перевірити наявність оформлених у встановленому порядку:
- проектно-кошторисної документації. Всі види ремонтно-будівельних робіт, крім поточного ремонту, потребують наявності проектно-кошторисної документації. Обсяг і вартість поточного ремонту, що виконується господарським способом, може бути визначено на основі дефектних актів і розцінених описів робіт.
Проектно-кошторисна документація для будівництва приймається замовником на підставі Акта про приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, який є підставою для оплати виконаної роботи.
Склад, порядок розроблення, оформлення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво та реконструкцію будівель і споруд цивільного призначення та нове будівництво, реконструкцію та технічне переоснащення об’єктів виробничого призначення мають відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-2004 [43], а погодження та затвердження проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою має здійснюватись відповідно до Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, зареєстрованого в Мін'юсті від 12.02.2004 № 189/8788 (лист Державного комітету України з будівництва та архітектури та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3-260).
- позитивного експертного висновку (Порядки № 483 [16], № 1269 [19] та ДБН А.2.2-3-2004 [43]). Тобто на проектно-кошторисну документацію має бути наданий органами державної експертизи позитивний експертний висновок (який чинний протягом строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання). Висновок комплексної державної експертизи може бути позитивним, тобто рекомендованим до затвердження, або негативним – з зауваженнями щодо доопрацювання або обґрунтування щодо неможливості реалізації цього проекту.
Окремі роботи не потребують висновку комплексної державної експертизи. Конкретний їх перелік наведено в наказі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 12.09.2001 № 179, затвердженому в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 № 844/6035.
- наказу, рішення, розпорядження, постанови про затвердження проектно-кошторисної документації. Відповідно до вимог постанови КМУ від 31.10.2007 № 1269 проектно-кошторисна документація має бути затверджена (до 30 млн грн – керівником підприємства-замовника, до 100 млн грн – облдержадміністраціями чи міністерствами; 100 млн грн і більше – КМУ).
- складених титулів будов. На об'єкти реконструкції та будівництва мають бути складені та подані до Держказначейства титули будов (постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995) [21].
Титул є обов’язковим документом і складається лише на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення. В титулі вказується початок і кінець будівництва, джерела фінансування та завдання щодо введення в дію потужностей і основних фондів. Затверджуються титули в такому самому порядку, як і проекти будівництва.
Ремонтні роботи (капітальний та поточний) не підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів № 995, тому незалежно від видів ремонту титули не складаються.
За відсутності титулу будови (об'єкта, черги будівництва) та наказу, рішення чи постанови про затвердження проектно-кошторисної документації казначейство не має права фінансувати за рахунок централізованих капітальних вкладень будівництво, ремонт, реконструкцію.
- ліцензії Держбуду на виконання ремонтно-будівельних робіт. Наявні випадки, коли генпідрядник не є виконавцем робіт (виконавці - субпідрядні організації), то, відповідно, і ліцензія йому не потрібна.
- дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення.
Дозвіл на право виконання будівельних робіт надається забудовнику (замовнику) та генеральному підряднику відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2000 № 945/5166 [36].

7. Перевірка стану розрахунків між замовником і підрядником
та правильності відображення фінансово-господарських операцій,
пов’язаних з будівництвом, у бухгалтерському обліку
та фінансовій звітності

7.1. Перевірити достовірність суми дебіторської або кредиторської заборгованості між замовником і підрядником (у тому числі з урахуванням даних проведених зустрічних звірок) та причини їх виникнення.
7.2. Перевірити дотримання умов попередньої оплати (аванси) будівельно-монтажних робіт визначені пунктом 19 Порядку № 1764 [15], згідно з яким розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт відповідно до укладеної угоди на будівництво об'єкта. Підрядник зобов’язаний використати аванс протягом трьох місяців після його одержання. Після спливу трьохмісячного терміну не використані суми авансу повертаються замовнику. Аналогічні вимоги щодо попередньої оплати робіт з капітального будівництва, капітального ремонту та реконструкції на строк не більше трьох місяців визначені Постановою № 1404 [25].
7.3. Здійснити перевірку відповідності обсягів узятих зобов’язань затвердженим у кошторисі бюджетним асигнуванням відповідно до вимог Порядку № 228 [17].
7.4. У розрізі КФК (код функціональної класифікації) та КЕКВ (код економічної класифікації видатків) проаналізувати обсяги виділених асигнувань, фактичні та касові видатки. У разі невідповідності з’ясувати причини та встановити обґрунтованість різниці між сумою виділених коштів та касовими видатками, а також між касовими та фактичними.
7.5. При перевірці відповідності використання коштів їх цільовому призначенню з’ясувати, чи не фінансувалися за виділені кошти інші об’єкти будівництва; чи не витрачалися кошти на придбання будівельних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, які не пов’язані з проведенням запланованого обсягу робіт, та на потреби, що не стосуються будівництва взагалі, тощо.
7.6. При встановленні фактів передачі замовником будівельних матеріалів, виробів та конструкцій підрядним організаціям для виконання робіт перевірити, чи не віднесена в обліку замовника вартість таких матеріалів, виробів та конструкцій на витрати замовника, а не на розрахунки з підрядником. При передачі замовником матеріалів на будівництво об'єкта перевірити в актах приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в) вартість виконаних робіт, які не мають містити вартість матеріалів, що були йому передані.
7.7. При перевірці державних підприємств врахувати, що фактичне спрямування коштів на виконання робіт з будівництва відображається у звітах про виконання фінансових планів та підтверджується даними синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку.
7.8 Під час ревізії у замовника з метою документального підтвердження виду, обсягу та вартості виконаних підрядником будівельних робіт, стану розрахунків за виконані роботи провести зустрічні звірки.
Методичні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов’язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності визначено Стандартом 18 [32].
Детальніше порядок проведення звірки у підрядників викладено у розділі 9.

8. Перевірка правильності визначення вартості будівництва

До вартості будівництва належать витрати, передбачені зведеним кошторисним розрахунком.
При перевірці вартості будівництва слід перевірити: правильність визначення розміру витрат на утримання служби замовника; авторський нагляд; виконання проектно-вишукувальних робіт; витрати, пов’язані з пусконалагоджувальними роботами та комплектацією устаткування; вартість виконання будівельно-монтажних робіт (розцінки, показники, вартість матеріалів).
8.1. При складанні кошторисної документації згідно з пунктом 2.8.13 ДБН Д.1.1-1-2000 [40] кошти на покриття витрат з утримання служби замовника враховуються у розмірі 2,5 % від підсумку графи 8 глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку.
Використання зазначених коштів здійснюється на підставі кошторисів доходів і видатків, складених та затверджених у встановленому порядку, пропорційно обсягам виконаних робіт.
При перевірці звернути увагу, чи не нараховувалися витрати на утримання служби замовника від запланованого обсягу капіталовкладень без урахування вартості фактично виконаних і оплачених робіт.
У зведеному кошторисному розрахунку податок на додану вартість (ПДВ) нараховується на всю вартість будівництва, у тому числі і на кошти з утримання служби замовника. Проте слід взяти до уваги, що фактичне нарахування ПДВ на суму витрат з утримання служби замовника здійснюється за умови, що замовник є платником ПДВ.
Враховуючи те, що здійснення функцій замовника не належить до підрядних робіт, кошти на утримання служби замовника не включаються до типових форм первинних облікових документів № КБ-2в та № КБ-3.
У разі встановлення завищення витрат на утримання служби замовника зменшується загальна вартість виконаних будівельних робіт і, відповідно, зменшується розмір коштів на покриття витрат з утримання служби замовника.
Якщо замовником для здійснення технічного нагляду за веденням будівельно-монтажних робіт, на підставі укладеного договору (контракту) залучається спеціалізована установа (організація) або окремий фахівець, витрати на ведення технічного нагляду обґрунтовуються відповідним розрахунком, узгодженим і затвердженим замовником.
8.2. Вартість проектно-вишукувальних робіт для будівництва визначається згідно з вимогами ДБН Д.1.1-7-2000 [42]. Правила передбачають визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт за двома методами:
1 - калькуляційним - на підставі діючих в Україні збірників цін на проектно-вишукувальні роботи із застосуванням відповідних коефіцієнтів та індексів для будівництва об’єктів усіх галузей і підгалузей господарства, до того ж кошториси складаються за формою “2-П”. Вартість проектно-вишукувальних робіт, не врахованих у збірниках цін, обчислюється з використанням відомчих збірників, погоджених з Мінрегіонбудом, або за кошторисом, складеним за формою “3-П”;
2 - визначення кошторисної вартості проектних робіт для будівництва об’єктів житла і соціальної сфери шляхом застосування до відповідної вартості будівельно-монтажних робіт усереднених процентних показників вартості проектних робіт, що визначаються Мінрегіонбудом України, зокрема базою, до якої застосовуються усереднені процентні показники, є вартість будівельно-монтажних робіт за номенклатурою глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку.
Ціна пропозиції розраховується на підставі кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт з уточненням окремих складових, виходячи із структури витрат, що склалися в організації, та поточних цін на трудові і матеріальні ресурси. Ціна пропозиції претендента, визначеного виконавцем робіт, є договірною.
Після узгодження договірної ціни складається контракт на виконання робіт. У контракті зазначається документ, покладений в основу визначення вартісних показників; встановлюється вид договірної ціни; порядок та терміни уточнення договірної ціни; умови фінансування та розрахунків за обсяги виконаних робіт; гарантії замовника та проектної організації тощо.
Відповідальність за обґрунтованість вартості проектно-вишукувальних робіт на стадії узгодження договірних цін та проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт покладається на керівників організації замовника і проектної організації.
Вартість робіт зі складання кошторисної документації не входить до вартості ремонтно-будівельних робіт і не відображається в Акті приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та Довідці про вартість виконаних підрядних робіт і може оплачуватися замовником на підставі договору на виконання цієї роботи або на підставі окремого пункту контракту на виконання будівельно-монтажних робіт (у разі, якщо розробка кошторисної документації здійснюється підрядником, який виконує будівельні роботи) щодо об’єкта з урахуванням умов, узгоджених сторонами і зафіксованими в контракті.
Спільним наказом Держкомстату та Держбуду України від 21.06.2002 № 237/5 скасовано чинну раніше як первинний обліковий документ Типову форму № 4-а “Довідка про вартість виконаних проектно-вишукувальних робіт".
8.3. Пусконалагоджувальні роботи належать до інших підрядних робіт. Визначення вартості пусконалагоджувальних робіт регламентовано ДБН Д.1.1-1-2000 доповнення №1 [41]. Перевірка правильності визначення вартості здійснюється на підставі відповідним чином оформлених актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в.
8.4. Вартість комплексної державної експертизи проекту будівництва визначається шляхом застосування показників, установлених у процентах до кошторисної вартості, згідно з Порядком № 427 [18]. Кошторисна вартість будівництва визначається як сума вартості будівельних, монтажних робіт (без вартості устаткування) та інших витрат, що виконуються згідно з главами 1-9 зведеного кошторисного розрахунку, і 10 % вартості устаткування.
У разі проведення повторної експертизи її вартість визначається із застосуванням коефіцієнта від 0,1 до 0,7, який встановлюється залежно від питомої ваги кошторисної вартості проектних рішень, що відкориговані з урахуванням зауважень, наведених у висновку попередньої експертизи.
8.5. Індекси розцінок для обчислення розміру плати за видачу архітектурно-планувального завдання та технічних умов, які встановлені Порядком № 2328 [24], коригуються Мінбудом залежно від зміни індексу на проектно-вишукувальні роботи.
8.6. За динамічної договірної ціни, якою передбачено уточнення вартості матеріально-технічних ресурсів, кошти на покриття ризиків та інфляцію, як правило, не передбачаються.
8.7. За твердої та періодичної ціни кошти, передбачені зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на покриття ризиків усіх учасників будівництва та додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами є резервом замовника і витрачаються на цілі, зазначені в пункті 3.1.20 ДБН Д.1.1-1-2000 [40].
8.8. Формування кошторисної нормативної бази і порядку її застосування в будівництві згідно зі статтею 12 Закону № 507-ХІІ [10] покладено на Мінрегіонбуд України. Відповідно, законне тлумачення спірних питань, пов’язаних з будівництвом, може бути надане тільки Мінрегіонбудом України.

9. Перевірка правильності визначення вартості
будівельно-монтажних робіт

9.1 Для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва складаються первинні облікові документи за Типовими формами № КБ-2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт” та № КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт”, затвердженими Наказом № 237/5 [36].
9.2. Типові форми № КБ-2в поширюються на будівельні підприємства і підрозділи усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту, інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності. Акт приймання виконаних робіт складається на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) і надається субпідрядником – генпідряднику, генпідрядником – замовнику.
Типова форма № КБ-3 поширюється на підрядні роботи, що виконуються за рахунок усіх джерел фінансування.
Для підприємств, що виконують роботи з поточного ремонту господарським способом, складання зазначених форм не обов’язкове.
Підприємства, які Типову форму № КБ-2в не використовують, записи в бухгалтерському обліку здійснюють на підставі іншого первинного документа з визначення ступеня завершеності робіт і обчислення прибутків за методом виміру та оцінки виконаної роботи, який повинен містити необхідні реквізити, передбачені Законом України № 996-ХVІ [9] і Положенням № 88 [29], наявність яких забезпечує отримання інформації про дату, види, обсяги та вартість виконаних робіт.
9.3. Прямі витрати в кошторисах і в актах приймання виконаних робіт під час розрахунків визначаються на підставі кошторисних норм (загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи, відомчі кошторисні нормативи, кошторисні нормативи для окремих будов, індивідуальні кошторисні норми). Правила застосування кошторисних норм при визначенні прямих витрат у вартості будівництва наведено в ДБН Д.1.1-1-2000 [40].
Загальнодержавні будівельні кошторисні норми обов’язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності під час визначення вартості будов, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
До відомчих належать нормативи, які розробляються в обґрунтованих випадках, коли для прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних.
Вони не мають суперечити загальнодержавним або дублювати їх.
Відомчі норми обов’язкові для організацій, установ і підприємств міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, що затвердило ці норми. Для організацій, установ і підприємств, що входять до сфери управління інших міністерств та органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути обов’язковими за умови прийняття ними відповідного рішення.
Неправильне застосування кошторисних норм може призвести до завищення вартості прямих витрат (вартості матеріалів, заробітної плати, вартості будівельної техніки), а також може спричинити завищення нормативних трудовитрат, що надалі спричинить до завищення загальновиробничих і адміністративних витрат, прибутку, коштів на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд (у разі їх урахування за процентним показником), коштів на утримання служби замовника і в результаті завищення вартості виконаних робіт.
При перевірці правильності застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи враховується, що норми на демонтаж (розбирання) окремих конструкцій можуть передбачати повторне застосування матеріалів і виробів (у разі дотримання вимог п. 3.3.13 ДБН Д.1.1-1-2000). Якщо повторне використання матеріалів від розбирання не планується, витрати ресурсів на роботи з демонтажу визначаються за нормами відповідних збірників на виконання цих робіт (без урахування вартості матеріальних ресурсів) із застосуванням коефіцієнтів, наведених у вказівках щодо застосування кошторисних норм (пункт 2.6, 2.7).
Наприклад, витрати ресурсів на роботи з демонтажу внутрішніх мереж водопроводу, каналізації, водостоків, опалення, електропостачання, газопостачання (за відсутності необхідних норм у РЕКНр) визначаються за відповідними нормами на їх монтаж без урахування норм витрат матеріалів із застосуванням коефіцієнта 0,4 до норм витрат праці робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, часу експлуатації машин і механізмів (роз'яснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України у збірнику № 4 за квітень 2006 року).
9.4. Застосування коефіцієнтів, що враховують вплив спеціальних умов виконання робіт, має бути обґрунтовано. Обґрунтування і величини коефіцієнтів зазначаються в проекті організації будівництва або (у разі скороченого обсягу проектно-кошторисної документації і відсутності проекту організації будівництва) в умовах контракту чи дефектному акті.
Коефіцієнти, що враховують спеціальні умови виконання робіт, наведено у Вказівках щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм і застосовуються лише до норм витрат праці робітників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів, а не до витрат усіх ресурсів, передбачених нормою.

9.5 Перевірка правильності визначення вартості робіт, виконаних підрядним способом
Особливості проведення перевірки залежать від виду договірної ціни, обумовленої контрактом (договором) і яка згідно ДБН Д.1.1-1-2000 [40] може встановлюватися твердою, динамічною чи періодичною.
9.5.1. Динамічна договірна ціна (приблизний кошторис) установлюється відкритою і може уточнюватися протягом всього строку виконання будівельних робіт.
За динамічної договірної ціни вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів (пункт 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 [40]).
Правильність визначення вартості матеріальних ресурсів в актах виконаних робіт здійснюється шляхом зіставлення даних ресурсної відомості до актів приймання виконаних робіт з даними бухгалтерського обліку підрядника (Звіт про витрати основних матеріалів у будівництві у співвідношенні з виробничими нормами (форма М-29), Звіт про рух матеріальних цінностей (форма М-19), рахунками, накладними на придбання матеріалів. Якщо підрядником не ведуться форми М-29 і М-19, дані ресурсних відомостей порівнюються з довідками (актами) про витрати основних матеріалів та оборотно-сальдовими відомостями відповідних рахунків бухгалтерського обліку).
Наявність у бухгалтерському обліку даних про залишки товарно-матеріальних цінностей „червоним” може бути пов’язане з невиконанням обсягів будівельних робіт і безпідставним списанням фактично відсутніх матеріалів або через ненадання постачальником вчасно документів для оприбуткування (матеріали отримано в борг).
У цьому випадку факт виконання робіт перевіряється обстеженням чи контрольним обміром.
У разі виготовлення окремих будівельних матеріалів, виробів і конструкцій власними силами підрядника ціни таких матеріальних ресурсів приймаються за відповідними калькуляціями, затвердженими підрядною організацією у встановленому порядку (за виробничою собівартістю). Прибуток у калькуляціях не враховується, а визначається загалом по будівництву та обчислюється з урахуванням трудовитрат на виготовлення цих матеріальних ресурсів (пункт 3.2.5.3 ДБН Д.1.1-1-2000 [40]).
Усереднені відстані перевезень матеріальних ресурсів (30 км – для міст, 80 км – для сільської місцевості) рекомендовано додатком 15 до ДБН Д.1.1-1-2000 [40] для обчислення транспортних витрат з доставки матеріальних ресурсів в інвесторській кошторисній документації, коли, як правило, ще не відомі постачальники цих ресурсів. На стадії проведення взаєморозрахунків за виконані роботи при розрахунку транспортних витрат у складі вартості матеріальних ресурсів слід враховувати конкретну відстань від постачальника до приоб’єктного складу (за конкретною транспортною схемою).
Ціни на матеріали для будівництва визначаються з урахуванням витрат франко-приоб’єктний склад будівельного майданчика (пункт 3.1.10.9 ДБН Д.1.1-1-2000 [40]).
У випадках, коли приоб’єктні склади і майданчики для складування матеріалів, виробів і конструкцій розташовані в безпосередній близькості від об’єктів будівництва і немає потреби у внутрішньобудівельному транспортуванні матеріальних ресурсів автомобільним транспортом, у розрахунках одиничної вартості видів робіт не враховується, передбачена нормами, робота бортових автомобілів.
При перевірці вартості транспортних і заготівельно-складських витрат доцільно відстежувати правильність визначення за матеріалами та конструкціями маси одиниці виміру (правильність переведення п. м, м. куб тощо у кг, тн). Неправильне визначення маси може призвести до безпідставного завищення транспортних і заготівельно-складських витрат.
Метод розрахунку транспортних і заготівельно-складських витрат має бути прописано в тендерній документації або в договорі. У разі відсутності такої інформації необхідно застосовувати той метод, за яким їх визначено у проектно-кошторисній документації.
Середньомісячна заробітна плата визначається з урахуванням рекомендованого Мінрегіонбудом за погодженням з Мінекономіки України середнього рівня заробітної плати по будівельній галузі, що склався в регіоні на певний період. При визначенні вартості ремонту об’єктів виробничого та іншого призначення рівень заробітної плати приймається з урахуванням рекомендацій відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Усереднені показники вартості людино-години за розрядами складності робіт у будівництві, з урахуванням рекомендован

Категория: Капитальный ремонт | Добавил: sanicch (05.05.2010)
Просмотров: 5465 | Комментарии: 3 | Рейтинг: 4.3/3
Всего комментариев: 3
3 РишаИ   (10.08.2011 14:33) Спам
Спасибо за нужную тему, жаль что не на русском
1 unikum   (28.01.2011 14:34) Спам
Обалдеть. Скачал себе. Буду знать - чего от КРУ ждать. dry
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]